|
«А, друже мій, здоров! Де був ти, що робив»? – «Годин ізо три я в кунсткамері ходив; До всього приглядавсь, хотів усе спізнати, – І признаюсь, що й сам не знаю, брате, Яких там лиш немає див. Ну й правда, що чудес отам скарбниця! Ох, і вигадлива ж природа-чарівниця! І птаство, й звірина з усіх тобі країн! Які метелики, мурашки, Бджілки, комарики, комашки, – Одні немов смарагд, а інші – як рубін! Їй-богу, кузька є химерна, Дрібніша, не брешу, від макового зерна!» – «А бачив ти слона? Ото так справді звір! Подумав ти, мабуть, що із горою стрівся?» – «Він там хіба?» – «Авжеж!» – «Ну, братику, повір, Я до слона й не додивився».
|