|
Де згоди доброї в товаришів нема, До діла братись там дарма, Бо вийде, далебі, не діло, тільки мука. * * *Раз якось Лебідь, Рак та Щука Везти з вагою віз взялись. І в нього троє всі мерщій впряглись. Щосили смикають, – та ба, немає ходу! Воно, здавалось би, і не який тягар: Та Лебідь рветься аж до хмар, Рак сунеться назад, а Щука тягне в воду. Хто винен серед них, хто ні, – судить не нам, А тільки віз і досі там.
|