|
Пригадай і все збудеться, брате, Є на світі щасливі ще дні, Наші болісні, тяжкі утрати, І залишимось ми не одні. І дорога не так вже й важка, Версти щастя коротші на такт І ще трохи лишилось вина, Так посидьмо же, брат, просто так. Пригадай друзів, що відійшли І згадай добрим словом про них, Уявімо, що в двері ввійшли В цей вівторок ми бачили їх. І не будем гадать на тузах, Будем вірить, і віра спасе. Мовчимо, встигнем все ще сказать, Ми за мить поговорим про все. Пригадай про нездійснені сни, Дай душі відпочить від дзвінків, Раптом хочеться так тишини І не чути машинних гудків І не треба тепер зайвих слів, Іншим ти передай, не спіши, Казку Віденьського лісу ментів, Для розкаяння і від душі.
|