|
По траві, по росі, У досвітній красі Я незайманим ранком піду; Де джерельце й струмок, Де розквітнув бузок, Може, я своє щастя знайду... Щастя, світле, земне, Нам дається одне, Доки вітер його не змете; У духмяних кущах, На бузкових гілках. Десь отут моє щастя цвіте!
|