Ніч весняна в сні розкрилась,
Ніч жагуча, чарівна...
Брента місяцем світилась,
Мов сріблом лилась вона...
Смуга там в воді вогниста
І прозорих хмар димок...
Вгору пара йде душиста,
Де над берегом лужок.

Все влива струмки весняні,
В сні чудовий світ встає,
Мчиться юність там в коханні,
Де весна бенкет дає.
По воді летять гондоли,
Іскри-бризки аж в лице...
Ніжні звуки баркароли
Віють тихим вітерцем...
Павло Тичина1962