|
Вечірній дзвін, вечірній дзвін, Чуття й думки бентежить він! За рідний край, де молодим Я був, любив, де рідний дім, І як, лишивши все, один Востаннє слухав рідний дзвін! Вже не побачу днів отих, Весняних, мрійних, молодих! А скільки вже пішли з життя, Що вірили у майбуття! Лишивсь могильний сон и тлін, Замовк для них вечірній дзвін! Й мені у землю строк лягти, І наді мною, наспів, ти Пролинеш, наче вітерець! Новий тут з’явиться співець, Й замріяно вже буде він Співати знов «Вечірній дзвін»!
|