|
Вечірній дзвін, вечірній дзвін! Багато дум наводить він Про юні дні в краю моїм, Де я любив, де отчий дім, І як я, з ним навік простясь, Там слухав дзвін в останній раз! Не зріти світлих днів мені, Омани давньої весни! Скількох немає вже в живих Тоді веселих, молодих! Могильний сон, міцний вже він; Не чути їм вечірній дзвін. Лягти й мені в могильник той! Наспів печальний наді мной В долину вітер рознесе; Співак новий пройде крізь все, І вже не я, а буде він Співати про вечірній дзвін!
|