|
Світ впав у пітьму, В думках – пелена. Тридцять літ тому Почалась війна. Диктор – ніби рад... Душно, мислить лінь. Тридцять літ назад Денна далечінь. Наклеп став без прощ, Братство – для розрад. Ще періщив дощ Тридцять літ назад. Дощ, азартність гри, Вір солодкий сон... Скільки розбери Виплескалось вод? Хто зна те число, Молодих всіх тих, Що навік пішов У річках малих? Як порахувать? Рани – життя дні. Брехня може стать З нової брехні. Хоч тоді як раз Честі прози днин Біда в перший раз Вчила без упин. Інший сніг ляга, Сутність є в ділах. Не моя туга Сплатить інший шлях. Та все та ж брехня Знов захмарить дні. Пітьми маячня Мигкотить мені. Побут лиш один: Лиш суєтність справ. Совісті то плин? Край життя настав? Може суд ведуть Голь та сивина?.. Тридцять літ тому Почалась війна.
|