Чи Бог мене не викликав І смак не видав витонче́ний. З дитинства я любив овал, За те, що він так закінче́ний. Я ріс і слухав казки мами, Нічого сам не малював, Коли вставав лише кутами Світ, так не схожий на овал. То ж всі кути, і всі печалі, І протиріч тутешніх вал Я тим гостріше відчуваю, Що змалку полюбив овал.
|