|
Хуга, ніч... Поле, повне мертвих. Поле бою заметіль замела. Кров фонтанами так і замерзла На задублих тілах. На хлоп’ячих трупах застиглих Холонуть конуси червоного льоду. Мій товаришу, ти стогнеш, ти живий ще, Чом повзеш через поле в негоду? Мій товаришу, врятувать тебе пізно, Ти в крові, ти людей не зови. Дай-но краще, тягнучи тебе снігом, Одігрію долоні свої. Не кричи і не плач так жалібно, Не поранений ти, а вбитий уже. Дай-но краще зніму з тебе валянки, Воювать мені доведеться ще.
|