|
Я знаю дім і знаю сад, Де серце з щедрістю улад; Стара ж ялина вніч і вдень Колише пташку без пісень; Де клен на варті край воріт Стоїть весь час – відколи світ. Ось я прийшла сюди, стою, Знайомий світ я пізнаю. Красуй, березо, в косах віт! Мій клену-дідуган – привіт! Верба тут руку подає, В твій дім і стежка онде є, А вітер в двері увірвавсь – Й до мене ти, як друг, озвавсь.
|