Був я в дусі у неділю, Мав я звістку звіддаля, Просвітленний, мов без тіла, І простий, як немовля. Бачив воїнів багацько, Суд та жертву під Хрестом, І світився Шлях Чумацький Указуючим перстом. З всевидющими очіма По краях вогненних крил Камінь з рунами святими Дав архангел Міхаїл. Він сказав: «Вінчайся білим, Мов із мармуру, вінцем, Хай убогим буде тіло, Світлим – серце та лице. І під страхом злої кари Не вдавайсь до інших чар, Я пасти твої отари Стану пильно із-за хмар. Слово маючи в основі Й поміч праведних-святих, Ти збудуєш церкву нову...» – Так сказав Архістратіг. Вірний Бога настанові, Що натхнення не мине, Я палив серця льодові Словом з кров’ю та вогнем.
|