|
Наче друг, цвіркун за піччю Тягне розговор, І глядить по-чоловічи Маятник в упор. Від тривоги та невдачі – Жолоб на лоби... Хто ж то плаче, хто ж то плаче Про біду судьби? Від вікна лягає тінню З неба синя цвіть, Слід далекого видіння, Пам’ять давніх літ. Від твоїх сліз серце зжалось Стукає у кров, Значить, ще мені зосталась З жалості любов.
|