|
У моєї діви – промені в очах, Візерунком дивним – на плечах парча... У моєї страсті – хмарами наряд, Мов перлини, щастям оченьки горять... Я на гуслях граю, сад свій стережу, Ах, мій сад вмирає, бо і я тужу. Щастям хто палає? це палаю я: У садку співає горлиця моя! Радісно й у го́рі, як дивлюсь на сад, Де зорі – прозорі – бурштини висять, Ходять думи-неньки, сум-туман набрид, Серце-соловейко тьохкає навзрид...
|