|
Ще малюком мені здавалось диким, Що раз царі погані, то чому Царя Петра звемо – Петром Великим, А в Ленінграді пам’ятник йому. На що він нам, державний вершник-диво? В повітря б з ним, копита в небеса! Шевченко, кажуть нам, несправедливо Віднісся... Ні, він правильно писав: Це той перший, що розпинав Нашу Україну... Це не Петро – голодні гречкосії В болоті будували Петроград. А за цілу історію Росії – Ні одного хорошого царя.
|