|
Жив-був я (Чи про це не варто?) Шторм бив в мол (Юність – мов приплив) В порт плив флот (Як почесна варта) (Жив-був я) Згадую, що жив. Жар, дощ, грім (Краплючі бульвари...) Ніч. Світ зорь (Локон на плечі...) Йшли всю ніч (З віт листя зривали...) «Ми», «ти», «я» – мріяли, йдучи. Знав сіль сліз (Самоту постелі...) Ніч без сну (Серце без тепла) Газ, як газ, вуличні пустелі (Зір, як сказ; вікна, що без скла) Де ж той сніг? (Швидко мчали лижі!) Де ж той пляж? (Нагота – як ніж) Де той ліс? (З шепотінням ніжним) Де той дощ? (Разом, босоніж) Встань. Скинь сон (Не дивись, не треба...) Бо це сон (Бачив, та й забув) Сон – мов мох від руїн до неба (Жив – був я) Згадується – був.
|