|
Те місто я бачив не раз уві сні, Грайливе, солоне, ігристе, Край чорного моря відкрилось мені В квітучих акаціях місто - Край Чорного моря! Те море, в якому я плив і тонув, Той берег, ясний і погожий. Повітрям, яке у дитинстві вдихнув, Напитися досі не можу. Край Чорного моря! Повік не забуду бульвар і маяк, Вогні пароплавів, як свічі. І лавку, де ми, о, кохана моя, Поглянули вперше у вічі - Край Чорного моря! Земля, до якої мій друг-одесит Тулився, обпалений боєм. В зажурі над ним Батьківщина стоїть, І назване місто героєм - Край Чорного моря! Життя зостається прекрасним завжди, Грайливе, солоне, іскристе. І нас щовесни повертає сюди, В Одесу, у сонячне місто. Край Чорного моря!
|