|
Є місто, що бачу я і уві сні, Таке дороге і барвисте. Близ Чорного моря явилось мені, В квітучих акаціях місто Близ Чорного моря... Є море, в якому я плив і тонув, Врятованим був я, на щастя. Повітрям, яке я в дитинстві вдихнув, Надихатись вдосталь – не вдастся Близ Чорного моря... Повік не забуду бульвар і маяк, Вогні пароплавів світились, І лавку, де я та кохана моя, Як вперше, у очі дивились, Близ Чорного моря... Ця рідна земля, де мій друг молодий Лежав, обпікаємий боєм. Вінком недарма йому світ золотий, І назване місто героєм Близ Чорного моря... Життя залишиться прекрасним завжди. Хоч старість прохає присісти, Та кожну весну мене тягне сюди, В Одесу – це сонячне місто Близ Чорного моря... Є місто, що бачу я і уві сні, Таке дороге і барвисте. Близ Чорного моря явилось мені, В квітучих акаціях місто Близ Чорного моря...
|