Папір! Цінніш для людства, ніж форель! До нього ж – усі скелі подовбали! Не відшукаєш в світі стільки скель, Вмістити все, що люди написали! Щоб розмістити там «Війну і мир» І інших всіх Толстих, я так вважаю, – Пішли б Камчатка, Еверест, Памір, Везувій, Піренеї, Гімалаї! Нам без паперу – істинно, біда: Потрібен нам він, як вогонь, як вітер, Як хліб, як сіль, земля, або вода, Без чого нам на світі жить не світить! Не написати книгу, фейлетон, З життям не познайомитись в газеті! Потрібен він, пардон за моветон, І в РАГСі, і в суді, і в туалеті! В крамниці оселедець загорнути, Придумати романи, віршів диво, Літак створити, річку повернути, – Усе це без паперу неможливо! В папері нам нужда – з усіх боків! Потрібен він для принтерів, для факсів Для друку тугриків якихось, чи рублів, Юанів, крон, і шекелів, і баксів! Ні, без паперу нам не жити досхочу!.. Його нам сам Творець придумав, видно! То ж «Хай живе папір!» я прокричу! Кричав П. Хмара – так, писака бідний.
|