Тягнув я санки крізь узлісся, стояли со́сни по боках; і враз по річці хтось пронісся на начебто стальних крючках. Я витяг вмить на берег санки, а той – бігцем пустивсь у ліс, до ніг пристосував дві планки, скакнув на місці – та ізслиз. І я присів собі на санки й гадав, узявшись за боки́: «Які незрозумілі планки та дивовижні ті крючки!»
|