|
Ви знаєте? Ви знаєте? Ви знаєте? Ви знаєте? Ну, звичайно, знаєте! Певна річ, що знаєте! Безсумнівно, безперечно, безумовно, знаєте! Ні! Ні! Ні! Ні! Ми не знаємо нічого, ми не бачили нічого, не дізналися, не чули і не знаємо нічого! А ви знаєте, що У? А ви знаєте, що БАТЬ? А ви знаєте, що КА? Що у батька у мого рівно сорок дитинчат? Різних, рідних і не дуже – і не двадцять, і не тридцять – рівно сорок дитинчат! Ну! Ну! Ну! Ну! Стій! Стій! Стій! Стій! Ну, там, двадцять, чи, там, тридцять – якось лізе у горщок; а от сорок, рівно сорок – це вже просто казна-що! А ви знаєте, що СО? А ви знаєте, що БА? А ви знаєте, що КИ? Що собаки – ніби, лайки – спорядились та летять? Спорядилися у космос – Не як пта́хи, не як мухи – а ракетами летять! Ну! Ну! Ну! Ну! Стій! Стій! Стій! Стій! Ну, як пта́хи, ну, як мухи – якось лізе у горщок; а ракетами у космос – це вже просто казна-що! А ви знаєте, що НА? А ви знаєте, що НЕ? А ви знаєте, що БІ? Що на небі замість сонця буде спечений млинець? Не пательня, не тарілка, не оладок, не мандрика – а такий собі млинець! Ну! Ну! Ну! Ну! Стій! Стій! Стій! Стій! Ну, пательня, ну, тарілка – якось лізе у горщок; та масний млинець на небі – це вже просто казна-що! А ви знаєте, що ПІД? А ви знаєте, що МО? А ви знаєте, що РЕМ? Що під морем-океаном вартовий стоїть з наганом? Не з граблями, не з мітлою, а з наганом вартовий! Ну! Ну! Ну! Ну! Стій! Стій! Стій! Стій! Ну, з граблями, ну, з мітлою – це ще лізе у горщок; а з наганом з барабаном – це вже просто казна-що! А ви знаєте, що ДО? А ви знаєте, що НО? А ви знаєте, що СА? Що до носа ні руками, ні ногами не сягнеш, ні руками, ні ногами не доїдеш, не доскочиш, не досягнеш, не сягнеш! Ну! Ну! Ну! Ну! Стій! Стій! Стій! Стій! «Не доїдеш, не доскочиш» – може, й лізе у горщок; а вхопитися руками – не завадить нам ніщо!
|