Бігав Петрик по дорозі, по дорозі, по панелі, бігав Петрик по панелі та гарикав: «Га-ра-рар! Я тепер уже не Петрик, розійдіться, розійдіться! Я тепер уже не Петрик, я тепер автомобіль». Навздогінці бігав Павлик по дорозі, по панелі, бігав Павлик по панелі із гудінням: «Ду-ду-ду! Я тепер уже не Павлик, стороніться! стороніться! Я тепер уже не Павлик, я поштовий пароплав». А за ними бігав Дмитрик по дорозі, по панелі, бігав Дмитрик по панелі із дзижчанням: «Жу-жу-жу! Я тепер уже не Дмитрик, бережіться! бережіться! Я тепер уже не Дмитрик, я літак-аероплан». Йшла корова по дорозі, по дорозі, по панелі, йшла корова по дорозі і ревіла: «Му-му-му!» Неудавана корова, у якої – справжні роги, йшла назустріч по дорозі, всю дорогу зайняла. «Ей, невдавана корово, не ходи сюди, корово, по дорозі, по панелі, не займай собою шлях!» «Бережіться!» – крикнув Дмитрик. «Стороніться!» – крикнув Павлик. «Розійдіться!» – крикнув Петрик – і корова відійшла. Ось домчали, донеслися до колоди край воріт пароплав з автомобілем та літак-аероплан, чи авто з аеропланом та поштовий пароплав. Петрик плюхнув на колоду, Павлик плюхнув на колоду, Дмитрик плюхнув на колоду, на колоду край воріт. «Я приїхав!» – крикнув Петрик, «Став на якір!» – крикнув Павлик, «Приземлився!» – крикнув Дмитрик, – повсідали на спочи́в. Посиділи, відпочили на колоді край воріт пароплав з аеропланом та швидкий автомобіль, пароплав з автомобілем та літак-аероплан. «Їдем далі!» – крикнув Петрик, «Попливі́мо!» – крикнув Павлик, «Полеті́мо!» – крикнув Дмитрик, і відправились ізнов. І поїхали, помчали по дорозі, по панелі, і стрибали, і скакали, і кричали: «Жу-жу-жу!» І стрибали, і скакали по дорозі, по панелі, тільки п’ятами мигтіли та кричали: «Ду-ду-ду!» Тільки п’ятами мигтіли по дорозі, по панелі, всіх шапками закидали та кричали: «Га-ра-рар!» ВСЕ.
|