|
Це було біля вокзалу, Серед шуму й метушні, «Я люблю» ти проказала, Слово мовила мені. Слово це, мов шепіт гаю. Наче перший цвіт в саду. Ти забудеш – нагадаю. Ти загубиш – я знайду. Я знайду його й сховаю Ніжно в серці у своїм І від щастя заридаю, І горіти буду в нім. Слово це, мов шепіт гаю. Наче перший цвіт в саду. Ти забудеш – нагадаю. Ти загубиш – я знайду. Я знайду його, дізнаюсь, Хто згубив слівце-красу, І його у синь безкраю Я весною понесу. Слово це, мов шепіт гаю. Наче перший цвіт в саду. Ти забудеш – нагадаю. Ти загубиш – я знайду.
|