Губ лоскотання й холодок зубів, Вогонь, блукаючий у мряці тіла, Піт між грудьми... Й оце... – що ти хотів?! Й оце і є – любов, що ти хотіла?! Так! Пристрасть! Що в очах вдень воно Аж поночі!.. Хоч, має ніч скінчитись!.. ...А я то думав, що любов – вино, Що можна ним – назавжди, враз!.. – упитись!
|