|
Серед пустуючих хлоп’ят Присяде старина – І, наче сонце, заблищать На серці ордена. І спритний запита пацан, Племінників синок: «Гей, дід Денис! За що був дан Ось цей от орденок?» – Який? Цей, перший – за Сиваш, А той – за Сталінград, А третій орден, брат, не наш – Англійський орден, брат!.. Побитись з німцями нагода Дісталась «юнаку». Служив у кулеметнім взводі В дванадцятім полку. Служу. Живу серед братви, Помалу фріців б’ю. І раптом лист аж із Москви В частину шлють мою: Мовляв, єфрейтор відіграв В війні важливу роль. За льотний подвиг орден дав Йому сам наш король... Я в кут глухий, зізнатись, став! За що таке мені? Адже як я колись літав, Так хіба що вві сні! Король про це міг і не знати З своєї вишини. Але чи можна орден брати, Що не заслужен?.. Ні! Йду до начальства: «Так і так, – Кажу комдиву там, – Звичайно, за відзнаки знак Я вельми вдячний Вам! Та тільки як я можу взяти?..» І мову заводжу, Що треба, мабуть, політати, Авось, і заслужу... «Потрібен час, – він відповів, – Щоб практику пройти. Якщо вже в льотчики “влетів” – Давай тоді, лети!..» На «ІЛ»-і, мабуть, по росі, Піднявся я в той раз. Під нами – річки та ліси, Окинути все – зась! Та тільки я не друг брехні: Молився: «Пронеси! – І мало справ було мені До божої краси! Прошу: «Не витряхни мене! Полегше!..» А пілот: «А у мого, – кричить, – коня Такий от жвавий льот!» Та пощастило на цей раз: Ледве ми вийшли в путь – Дивлюся, фріц якийсь від нас Так хоче дременуть. Я льотчику сказав: «Земляк! Пріцелка, брат, лиха, Бач, німець скаче в небесах, Як в рукаві блоха. До нього ближче б під’їжджав, Жаль кулі, землячок...» Проскочив він, я натискав На спусковий гачок. Натиснув – «юнкерс» миттю вниз З отої висоти! «Ну, – думаю, – добро, Денис, Що там сидів не ти!» Випадок сліп, та все ж не туп: Зі мною що зіграв? На «юнкерсі» летів фон Шлюпп, Фашистський генерал... Вуса кусав комдив, здалля Сміявся: «Як? Живий? Ну, значить, орден короля Тепер по праву твій!» «Так, – скаже сивий ветеран, Погладить ордени, – З них будь-який дарма не дан, Всім їм – нема ціни: Дивись – ось цей от за Сиваш, А той – за Сталінград, А третій орден, брат, не наш, – Англійський орден, брат!»
|