|
Вчилась у образ твоїх, Завжди їх було не мало. В побуті, і це не сміх, Пальчики всі обірвала. Вчилася у друзів я, Ненадійних чомусь, наче... Як з душею від життя Повертати круто вдачу. Я навчалась, Боже крий! Все сприймала наче жертва; Ти, кохаючи, такий... – По любові з кулемета! Не жалкуючи... за те Вчилася... – найкращі бали; Не навчилась, хоч святе, – Душу ті роки виймали. Вже крізь нетрі стежка є; Йде незряче щастя, наче: Бо до тебе світ веде... – Перевчи мене, юначе.
|