|
Літо збігло без оглядки, На балконі сплять палатки, День стає холодним і коротким. І холодними ночами Бубонить у скло дощами Осінь – це пора найгірша року. Перемішана палітра: Не зима, але й не літо, – Може, з глузду з’їхала природа? Час творіння, час вагання, Час для шлюбів і прощання, – Осінь – це пора найгірша року. Час для снів та марень дивних, Для очікувань наївних Від життя крутого повороту. Час прозрінь, і час утрати, І за помилки розплати, – Осінь – це пора найгірша року. Від зупинки аж до дому Ти зі мною, з незнайомим Йшла в моїм плащі – і враз, нівроку, Стала дивом найтепліша, Найсвітліша і найліпша Осінь – ця пора найгірша року!
|