|
Вранці, в юрбі, у метро переповненім Дівчинка юна порушила спомини. Стрілися погляди, збігла хвилинка – Десь загубилась потрібна зупинка. Перша, найперша, тремка й несподівана, Гостя тривожна, неждана-негадана, Перша, як пісня колись недоспівана, Диво, повік нерозгадане. Любим по-різному, ставши дорослими. Можна і серцем, а можна і розумом, Та без оглядки чекаємо дива ми – Перша, найперша, тремка й несподівана. Перша, найперша, тремка й несподівана, Гостя тривожна, неждана-негадана, Перша, як пісня колись недоспівана, Диво, повік нерозгадане. Той, хто в любові підступний і грубий, Той, хто життя проходив однолюбом, Хай серед істин і серед обманів Знов пригадає найперше кохання. Перша, найперша, тремка й несподівана, Гостя тривожна, неждана-негадана, Перша, як пісня колись недоспівана, Диво, повік нерозгадане. Потай до юності серце полине. Як би хотілось, щоб хоч на хвилину Хлопчик зустрічний у спогаді давнім Чимось до болю мене нагадав їй. Перша, найперша, тремка й несподівана, Гостя тривожна, неждана-негадана, Перша, як пісня колись недоспівана, Диво, повік нерозгадане. Все пронесе через роки й напасті Той, кому випало рідкісне щастя – Щоб на секунду, на мить і на милість Пам’ять хоч іноді нею світилась. Перша, найперша, тремка й несподівана, Гостя тривожна, неждана-негадана, Перша, як пісня колись недоспівана, Диво, повік нерозгадане.
|