|
Тихим співом ти мене заспокой, Не зважай на пізній час і на втому. Хай гітара стане волі ковтком – Скільки там іще од Бога дано нам! Хай в кишенях дзеленчать мідяки – Тільки б ми були здорові та в силі, І до друзів би завжди залюбки Лиш непарну кількість квітів носили. Непростий пройшли ми шлях – відпочинь, – Збили ноги і розкраяли серце, Та будь що – в найхолодніші часи Ми не стягували ковдру на себе. Подивись – палають зорі в імлі, Хмарки линуть, наче білі вітрила. Ми вогонь і воду разом пройшли – Тільки мідні труби щось забарились...
|