|
З хмарки на хмарку – ширю крок, ширю крок – не звужую, йду я стежинами з хмарок, мов навесні – калюжами. Ширю я крок свій по хмарках – вже тисячі позаду, переді мною ж – архіпелаг, не прострибати й за день. З хмарки на хмарку легко йти, весело та з наснагою. Маю насамперед берегти казку та рівновагу я. З хмарки на хмарку!.. Горизонт весь обступають низками; Грім править бал, а з ним разом – юна яскрава Блискавка. Злива мовчала б, як не Грім. Зливі яке-то діло? Грім їй колчан розстебнув, а в нім грозові гострі стріли. З хмарки на хмарку – так до землі треба забратися мирно! Я би спустився вниз по стрілі, та як вона – не пунктирна. З хмарки на хмарку – кінець-кінцем ризику тут не треба: можна лежати й дивитися все в біле з блакиттю небо.
|