|
Російський розум, як вогонь, Захланний, ясний, небезпечний. Іде, як посвітач статечний, Попереду, а не вдогонь. Він бачить полюс – стрілка в дії, – Чи день, чи ночі каламуть. Показує в життя од мрії Лякливій волі вірну путь. Він, як орел, злітає скоро На прах низинної ріллі. Про землю думає суворо, Купаючись в містичній млі.
|