|
Юний воїн під зорями, На фронти ідучи, Попрощався з дівчиною Біля ганку вночі. І у тьмі, за туманами, Доки бачив боєць, Із віконця дівочого Все світив промінець. Тепло хлопця зустрінула Побратимів сім’я, Друзів вірних, уславлених У кривавих боях. Та знайомої вулиці Не забув наш боєць. «Де ти, дівчино любая, Де ти, мій промінець?» І дівчинонька хлопцеві Звістку шле з далини, Що кохання дівочого Не розвіяли сни. Буде так, як загадано... Хоч лунає злий бій, Та єднає два серденька Промінець золотий. І так любо і радісно, Наче день розцвіта, Юнаку од хорошого Од такого листа. І іде з дужчою силою Він рушає на бій За Вітчизну Радянськую Й промінець золотий.
|