|
Що є краще того цвіту, Коли яблуні цвітуть! Що є краще милу стріти І до серця пригорнуть! Як побачу, як вгадаю, Радість в грудях забринить! Вся душа моя палає, Вся душа моя горить!.. Ми поглянемо ув очі, Руки переплетемо, І кудись у чарах ночі Наче п’янії йдемо!.. – А сади стоять біленькі, А в садах вирує рай, І такий світ-місяченько, Що хоч голки підбирай!.. – Ми йдемо – де верби гнуться, Де некошена трава, Де самі із серця рвуться Незабутнії слова, А гармонія співає, То її вже ледве чуть, Краще раю не буває, Коли яблуні цвітуть!..
|