Де ви, де ви, очі карії, де ти, де ти, рідний край? Вже дійшли ми до Болгарії, Перейшли через Дунай. У боях ходою грізною По чужій землі ми йшли, Та з Радянською вітчизною Завше серцем ми були. І під зорями балканськими Споминаєм без кінця Ярославськії, рязанськії Та смоленськії місця. Споминаєм очі карії, Сміх дзвінкий і тиху річ... Гарно, гарно у Болгарії, А в Росії – найгарніш!
|