|
З берез рясних високих крон Спадає жовтий лист І давній вальс «Осінній сон» Нам грає гармоніст. Баси зітхають на руці, І в думі про бої Сидять і слухають бійці, Товариші мої... Ми з вальсом цим любов свою, Як спів, несли навкруг. Із вальсом цим в своїм краю Любили ми подруг. Із вальсом цим шукали ми, Де є любов сама? Із вальсом цим журились ми, Що подруги нема... І от він знову прозвучав В ліску прифронтовім, І кожен слухав і мовчав В чеканні больовім... І кожен думав про своє, Згадав свою весну. І кожен знав: дорога є До неї крізь війну!.. Так що ж нам згадувать старе, Як сталь гуде дзвінка? Хай наше серце не замре, Не затремтить рука. Хай світло й радість крізь фронти Шляхи нам осява, А треба в землю нам лягти, Так це лиш раз бува. Хай буде смерть, в огні, в диму Бійця не застрашить, І що наказано кому, Хай кожен завершить. Ходімо в бій серед імли, Ходімо в бій за вогнем За все, що вчора прожили, За все, що завтра ждем! З берез рясних високих крон Спадає жовтий лист І давній вальс «Осінній сон» Нам грає гармоніст.
|