Ой немає, як у маї, Коли яблуня цвіте, Ой немає, як надвечір. Коли милий мій іде. Як побачу, як почую, Все озветься у мені, – Вся душа моя палає, Вся душа моя в огні... Тільки скинемось очима, Руки жарко сплетемо, І куди – й самі не знаєм, Наче п’яні, ми йдемо... Все лугами-берегами, Де некошена трава, Де із серця рвуться-ллються Приголубливі слова... А кругом сади біліють, А кругом шумить розмай, А на небі – місяць! місяць! Хоч голки іди збирай! За селом гармонь десь грає, Сипле срібне-золоте... Ой немає, як у маї, Коли яблуня цвіте...
|