|
Очі чорнії, очі чарівні, Часто снитися стали ви мені. Як люблю я вас, як боюсь я вас. Мабуть, стрінув вас я в недобрий час. Бо ж недаром ви глибини темніш, Серце краєте, наче гострий ніж. Переможне в вас бачу полум’я; І по вінця сповнений болем я. Та не журюсь я, не печалюсь я; Видно, вже така доленька моя. Все, що кращого дав в житті Бог нам, В жертву я віддам вогняним очам.
|