|
Очі чорні! Не потамовані! Очі пристрасні! Начаровані! Як люблю я вас! Як боюся вас! Ой зустрів я вас у недобрий час! І тому за тьму глибші ви з-під вій! Бо в жало́бі ви по душі моїй, Переможне вас тішить полум’я: Догораю в нім бідним серцем я! Та не плачу я, не печалюсь я, Бо така легка доленька моя: Бо усе що дав бог на радість нам, Я віддав навік огняним очам!
|