(Пісня я кінофільму
«В шість годин вечора після війни»)
На вільнім, на синім, на тихім Дону
Труба у похід зазвучала.
Козак від’їжджав на велику війну,
Дівчина його проводжала.
– Любима, ти щастя мені побажай.
Можливо, в бою я загину. –
Козак говорив, говорив їй: – Прощай!
– Прощай! – відповіла дівчина.
Над степом світанок малює зорю,
] хвиля донська заблищала.
– Тобі па прощання кисет я дарю,
Сама я його вишивала.
Будь смілим, хоробрим в жорстокім бою,
За землю за руську борися,
Про Дон не забудь, про дівчину свою,
З побідою ти повернися.
|