Був містер Сміт жорстокий – звір!
Більшовиків в статтях ганьбив,
І містер Хілл, багач-банкір,
Його до себе запросив.

– Ви містер Сміт? – Еге ж, це так.
– Ви спритний хлопець? – О, ще й як!
– Ви не багаті? – Вада з вад!
– Ми вам підкинем... – Дуже рад!
І ось він – депутат.

В конгресі засідає Сміт,
Пихата, злюча гидь.
Пильнує правду – дурить світ,
Більшовиків ганьбить.

Дарунок варто принести –
Закон він може провести.
І всі дають і кажуть в лад:
– Багатший став він у стократ!
Оце-то депутат!

* * *


В цеху Петров своїм вогнем
Зумів усіх пройнять,
І ми державою пошлем
Петрова управлять.

– Робочий стаж? – П’ятнадцять встиг...
– Хто відхиля? – Нема таких!
– Хто за? – Всі руки вверх підряд.
– Що ж, секретар, пиши мандат.
– Здоров будь, депутат! –

Його історія проста:
Біля верстата він,
Показники – вже вище ста!
Такий набрав розгін!

В завкомі робить реферат.
І за Петрова кожен рад:
– П’ять перших місць взяла підряд
Його бригада із бригад.
Оце-то депутат!
Валентин Лагода?