Як конквістадор в панцирі із криці,
Я вибрав путь і весело іду,
То спочиваю в радіснім саду,
То нахиляюсь над провалля ниці

Коли осліпле небо клубочиться
Туманом сивим ... я сміюсь і жду,
І вірю до зорі свій шлях знайду
Я, конквістадор в панцирі із криці

Якщо в житті не стане нам снаги
Останні розкувати ланцюги
Хай прийде смерть, з любою буде битва,

Я вибираю битву до кінця
І навіть хай правицею мерця,
Я все ж здобуду лілію блакитну.
Пантелій Любченко2025