|
Раз дізнався бідний абесинець, Що далеко на півночі, в Каїрі, Занзибарські дівчата танцюють І любов продають за гроші. А йому давно вже набридли Товстотілі жінки Габеша, І лукаві, злі сомалійки, І брудні наймички із Каффи. І він рушив, бідний абесинець, На своєму єдиному мулі, Через гори, степи і хащі Далеко, далеко на північ. На нього напали злодії, Він утік, чотирьох забивши, А в густих лісах Сенаара Слон-самотник розтоптав його мула. Двадцять раз оновився місяць, Поки він дійшов до Каїру, І згадав, що нема в нього грошей, Та й пішов назад тим самим шляхом.
|