|
Ангел ліг до небосхила краю, Нахилившись, дивувався прірві: Новий світ був без зірок і синім, Ані зойку там не відчуває. Алой крові боязке биття, Хрускіт рук тендітних і тремтіння, Миру снів дісталось володінням Ангела святого відбиття. Тісно в світі, хай живе, як мріє Отак про кохання, світ і тіні, В жаху відкривати, як сумління, Азбуку відвертості зуміє.
|