|
Аддіс-Абеба серед міст На березі струмків прозорих. Небесний див тебе приніс, Алмазний, між ущелин хмурих. Армідін сад... Там пілігрім Хай береже любов неясну, Ми всі схилились перед ним, А всі троянди тут прекрасні. Там в душу погляд чийсь запав, Отрути повен і обману, В садах, де вироста смоква, Алеях тінявих платанов.
|