|
Лицар у суворім храмі Присягавсь Небесній Пані Незрадливим бути дамі Чиї очі невблаганні. Шлюб таємний – зиск неситий, Скрізь – коханок залишая, Він, вночі у бійці вбитий, Надійшов до східців раю. «Чи не ти поклявсь у храмі, – Промовля Небесна Пані, – Незрадливим бути дамі Чиї очі невблаганні? Відійди, не ці врожаї Панотець збира додому. Хто присягу зневажає Гине, Богу невідомий.» Сумовитий до нестями, Пав до ніг Небесній Пані: «Я ніде не стрінув дами Чиї очі невблаганні.»
|