|
Сьогодні, я бачу, ще більше твій сум у очах, І руки, ще більше тендітні, мій погляд піймав, Послухай, далеко, далеко, на озері Чад Шикарний гуляє жираф. Йому граціозна та стрункість і розкіш дана, І шкуру його прикрашає чарівний узор, З ним місяця тільки, в ставках що сріблясто пірна, Красою сміливо рівнятися може декор. Він схожий здаля до барвистих вітрил корабля, І плавний біг, наче пташиний політ без турбот, Я знаю, що бачить чудесного безліч земля, Як сонце заходить і йде він у мармурний грот. Я знаю веселі казки таємничих країв, Про діву, що чорна й жагу молодого вождя, Та довго ти надто вдихала туман, що сирів, Ти віриш, що дощ нам залишило тільки життя. І як я тобі розповім про тропічний той сад, Про пальми, стрункі що, про запах немислимих трав, – Ти плачеш? Послухай...далеко, на озері Чад Шикарний гуляє жираф.
|