|
Північ панує, незаймана темінь, Тільки під місяцем річка блищить, І за рікою незнане плем’я, Ватру розпалюючи, гомонить. Хто запанує над цими місцями – Завтрашній день нам про це сповістить; Їм пособлятиме чорний камінь, Нам допоможуть натільні хрести. Знову обходжу я пагорби, ями, Тут будуть речі, а мули – тут. О, в цій похмурій країні Сідамо1 Навіть дерева і ті не ростуть. Вранці, як Бог нам пошле перемогу І як мене від стріли вбереже, Знову пов’ється весела дорога Поміж узгір’ями жовтим вужем. Ну, а як мушу на хвилях Уебі2 Завтра спочити навіки-віків, Мертвий побачу у тьмяному небі Битву – вогненного з чорним – богів.
|