|
Ви ще не раз згадаєте мене І весь мій світ, хвилюючий і странний, Безглуздий світ, що ллє пісні вогнем, Та поміж інших світ цей не обманний. Він міг і Вашим стати, і не став, Крізь душу не пройшла його дорога, Погано ма́буть я вірші писав І Вас неправедно просив у Бога. Та кожен раз, схилившись і без сил, Ви скажете: «Згадати я не смію, Бо інший світ мене приворожив Простою грубуватістю месії».
|