Храм Твій, Господи, в небесах, Та земля теж притулок Твій. Розквітають липи в лісах, І на липах птиці із мрій. Точно благовіст Твій, весна Вздовж веселих іде полів А весною до нас у снах Прилітають ангели снів. Як же, Господи, як же так, Якщо праведно я пою, Де ж Твій, Господи, де ж Твій знак, Що я волю чую Твою. Перед тою, що в снах сумна, Прояви свій Незримий Рай – І на все, що схоче вона, Дай їй відповідь, знак їй дай. Бо миліше за шепіт мрій, За звучання ангельських труб Нам тремтіння збуджених вій Й щебетання любимих губ.
|