|
Коротесенька промова – роль моя у п’єсі тій; в ній всього чотири слова: “Ми пройдем, королю мій!” Ще ударів з десять, й буде вільним шлях для короля, та при сконі ворог в груди свій клинок мені встромля. Авансцена під спиною, муха повза по чолу. Відступаючого бою гуркіт чую крізь імлу. Коротесенька промова – роль моя у п’єсі тій; в ній всього чотири слова: “Ми пройдем, королю мій!” Щось священник пробурмоче наді мною, а король, опустивши долі очі, скаже: “Так помер герой”. Я в антракті запитаю, маскою сховавши біль: “Як ти недругів здолаєш, як я вмер, королю мій?” А король зі смутком мовить: “Не турбуйся, хлопче, я ж за цієї п’єси словом негативний персонаж”. І його невдовзі стратять, розстрілявши при стіні, щоб в країні нашій клятій наступили світлі дні. Коротесенька промова – роль моя у п’єсі тій; в ній всього чотири слова: “Ми пройдем, королю мій!”
|